КУРНИК, КА́,
Курник, ка́, м. Птичникъ, курятникъ. То зазирне в курник. Гул.-Арт.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 330.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
КУРНИКАТИ, КАЮ, ЄШ, →← КУРНИЙ, А́, Е́